Заява про поновлення на роботу

Пропонуємо звернути увагу на процес відновлення на робочому місці. На жаль, звільнення не завжди проходить так, як цього вимагає законодавство і порушує права працівника. Тому, щоб відновити справедливість було створено спеціальний порядок, який дозволяє кожному громадянину відновити свій трудовий статус. Розглянемо, які нюанси характерні для такої процедури, які підстави можуть стати причиною для відновлення, і головне – як скласти правильну заяву для того, щоб вам повернули роботу.

Правовий порядок звільнення, як основа для поновлення на роботі

В першу чергу необхідно звернути увагу на те, які саме способи сьогодні в нормативно – правових актах передбачені для розірвання трудових відносин. Для чого це потрібно? Поновлення трудового статусу може відбутися тільки тоді, коли був порушений процес розірвання трудового договору або контракту з громадянином. Відповідно, необхідно позначити, які ж саме дії ставляться до категорії законних і не законних, і на які випадки можна спиратися при подачі позовної заяви про поновлення на роботі.
Закон України виділяє кілька способів виходу з організації або підприємства. До них відносяться:

• розрив трудових відносин на основі волевиявлення самого співробітника;
• розрив трудових відносин на основі волевиявлення роботодавця, керівника;
• обопільна згода начальника і підлеглого на припинення співпраці.

Перший варіант характеризується тим, що ініціатива звільнення виходить безпосередньо від самого співробітника. При цьому, в нормативно – правових актах чітко прописано, що громадянин має повне і законне право звернутися до начальства з проханням про розрив трудових відносин в будь-який момент. Для цього він не повинен шукати вагомих причин і підстав, пояснювати керівництво причину свого рішення і т. д. Єдине обмеження – протягом двох тижнів громадянин ще зобов’язаний виконувати свої трудові функції. Але, такий термін може бути скорочений в двох випадках.

Перш за все, якщо і начальник і його підлеглий згодні на менший період відпрацювання, то вони можуть домовитися про такий стан в письмовому вигляді. Також, якщо у працівника є вагомі причини, які йому не дозволяють працювати протягом двох тижнів, наприклад – хвороба, – він має право вимагати негайного розриву співпраці.   Другий варіант звільнення – ініціатива роботодавця. Варто відразу зазначити – даний спосіб є більш обмеженим, порівняно з попереднім. Так, бажання начальника, в даному випадку, буде недостатньо. Керівництво організації або підприємства зобов’язана слідувати чітким вказівкам трудової нормативно – правової бази, в якій є прямий перелік причин, за якими вони можуть розірвати трудовий договір або контракт зі своїм підлеглим. Тому, тільки наявність вагомих підстав може стати основою для процесу розриву робочого співробітництва. Варто відзначити і те, що законодавцем передбачено досить вузьке коло причин.

Ну і третій варіант – обопільна згода. Так, державою сьогодні гарантується можливість звільниться в тому випадку, якщо і працівник, і його начальник згодні з таким рішенням. Основний пункт в такому випадку – воля кожного боку на відповідні дії. Законодавством немає чітких обмежень, так як це передбачено для попереднього варіанту.

Як бачимо, всі способи досить різноманітні і мають під собою різну правову основу. Проведення розірвання трудових відносин за кожним з них, як показує практика, може бути незаконним. Відповідно, всі види звільнень можуть стати причиною для поновлення на колишньому робочому місці. Природно, і заяви в кожному окремому випадку будуть різними. Тому, потрібно звертати увагу на те, який з вище запропонований варіантів був основою для розірвання трудових відносин.

Причини для поновлення при звільненні з ініціативи працівника

Як ми зазначали раніше – основна причина розірвання трудових відносин ґрунтується на безпосередній волі працівника. Відповідно, процес повернення свого місця в організації або на підприємстві повинен грунтуватися на тому, що при оформленні звільнення за власним бажанням воля співробітника була відсутня.

Сьогодні такі ситуації трапляються досить часто. Так, в суди звертаються громадяни, які розірвали контракт не з власної ініціативи, хоча в документах записано саме така підстава. Часто можна зустріти розповіді про те, що роботодавець просто змушує свого підлеглого подати заяву про свій відхід. При цьому, вирішальними факторами стають погрози з боку начальства про те, що краще самому піти, щоб вас не звільнили, що далі вони створять вам всі умови, щоб ви не змогли працювати в компанії і т. д.

Варто відзначити, що дії даного роду є незаконними. Роботодавець не має жодної правової підстави змушувати вас написати заяву за власним бажанням. Ключовим у такому процесі звільнення є саме воля самого співробітника, а ніяк не бажання безпосереднього начальника.

Тому, якщо ви зіткнулися з такого роду ситуацією – можете спокійно подавати заяву до суду про поновлення на роботі. Але, такі дії можливі тільки в тому випадку, якщо договір або контракт трудового типу з вами вже розірвано. Тобто, на офіційному рівні повністю закріплений процес відходу з роботи. Якщо ж ви вирішили звернутися на етапі самого розриву, коли тільки керівництво змушує або рекомендує вам піти – такі дії будуть неможливі.
В останньому випадку відстоювати свої права потрібно буде на іншому рівні.

Так, перш за все, варто звернутися до профспілки, які зобов’язані захищати права кожного працівника, і навіть того, який в ньому не перебуває. Якщо ж залагодити ситуацію не вдалося, і ви подали заявку на звільнення за власною ініціативою, хоча цього і не хотіли – можете йти в інстанцію правосуддя.

Що варто пам’ятати в такому випадку? У працівника повинні бути відповідні докази того факту, що він не хотів проявляти ініціативу і йти зі своєї посади. Як правило, використовуються показання свідків, якими можуть бути інші співробітники компанії або підприємства.

Причини для поновлення при звільненні з ініціативи керівництва

Даний випадок є причиною для звернення за захистом порушеного права найбільш і має найбільш поширений характер. Це пов’язано з тим, що, як говорилося вище, у начальства є певні критерії для проведення процесу звільнення. Невідповідність таким становищем – повноцінна основа для позову до суду.
Тому, потрібно звернути особливу увагу на перелік причин для розриву контракту або договору з боку роботодавця. Знайти такий список можна в Трудовому кодексі. На сьогоднішній день нормативно – правовий акт виділяє такі підстави:

• Відновлення на вашій колишній посаді громадянина, який раніше працював в компанії. Такі випадки передбачаються тоді, коли працівника спочатку наймають для заміни та на тимчасовій основі. Повернення колишнього підлеглого буде основою для звільнення. Головний фактор – в трудовому договорі і контракті це повинно бути прямо прописано.
• Зменшення кількості працівників в слідстві переходу організації на інший вид діяльності. У тому випадку, якщо компанія істотно змінює свій профіль робіт або скорочує штат – начальство може звільнити ряд своїх підлеглих. При цьому, варто пам’ятати про те, що розірвання трудового договору або контракту можливий в тому випадку, якщо громадянин за своєю спеціалізацією і навичкам не підходить для нового напрямку діяльності. Також, якщо мова йде про ліквідацію підприємства взагалі – то компанія може дозволити собі тотальне скорочення. Але, по відношенню до вагітних жінок, або представницям прекрасної статі, які виховують малолітніх дітей є вимога щодо пошуку нового місця працевлаштування.
• Невідповідність кваліфікації підлеглого вимогам. Розглядається, як недостатність знань і умінь для виконань покладених на працівника вимог. При цьому, в обов’язковому порядку такий факт повинен бути встановлений в слідстві перевірки. Повинна бути зібрана атестаційна комісія, яка безпосередньо встановлює факт невідповідності. Саме на підставі прийнятого рішення таким органом можна оформляти звільнення. Всі інші варіанти будуть незаконними. Найбільш поширене порушення – думка роботодавця про те, що ви його чим – то не влаштовуєте, на підставі якого він і проводить розрив договору трудового типу.
• Відсутність виконання працівником своїх функцій в повному обсязі або частково на постійній основі. В даному випадку мова йде про те, що громадянин не може впоратися зі своєю роботою або не виконує її систематично. При цьому, дані події повинні мати певну фіксацію. Як правило, вона полягає в отриманні постійних зауважень, доган і т. д. Тобто, факт порушень повинен бути спеціальним чином зафіксований.
• Прогул. У таку категорію входить відсутність за місцем роботи протягом часу, що перевищує три години. Якщо підлеглий без поважної причини не виконує свої трудові обов’язки – керівництво може його звільнити. Але, тут ключовим моментом є наявність вагомих підстави пропуску робочого дня. Якщо у співробітника є докази того, що його відсутність стало наслідком не залежних від нього фактів або подій – начальство не має права його звільнити.
• Тимчасова непрацездатність, яка затягнулася на період, що перевищує чотири місяці. Якщо працівник довго хворіє або в силу інших причин не може виконувати свої функції протягом вище зазначеного часу – можна його звільнити. Але, варто пам’ятати про те, що такий період повинен бути безперервним. Тобто, якщо особа вийшла хоча б на один день на роботу – термін починає свій відлік заново.
• Виконання своїх трудових обов’язків в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Тут мають місце ситуації, коли громадянин прибув на роботу і виконував свої обов’язки під дією згаданих речовин. Підтвердженням цього факту можуть бути як явні ознаки сп’яніння, так і результати спеціальної експертизи.
• Економічний злочин. Підставою для цього може бути виключно рішення суду, в якому співробітник організації або підприємства був визнаний винним. При цьому, така причина стосується далеко не всім категоріям працівників. Відповідно до нормативно – правовими актами така підстава може бути застосоване лише до тієї категорії підлеглих, до функціональних обов’язків яких відноситься супровід економічної діяльності компанії або пряма робота з грошовими коштами організації.
• Аморальний вчинок. Тут, також, як і в попередньому варіанті, обов’язковим буде наявність відповідного рішення органу Феміди. Крім того, причина може стосуватися тільки тих працівників, які виконують функції виховного або культурно – освітнього характеру. Тобто, правовий базис – невідповідність вчинку, вину якого було визнано в судовому порядку з тими обов’язками, які покладені на підлеглого.
• Крадіжка майна роботодавця. Якщо в порядку відновлення правосуддя буде доведено, що громадянин викрав власність компанії, в якій він працює – керівництво має повне право його звільнити.
• Грубі проступки керівних осіб. Це специфічна категорія, яка розглядається тільки по відношенню до тих співробітників, які є начальниками певних відділів, директорами і т. д. Якщо даною групою осіб відбуваються серйозні порушення – власники компанії мають повне право розірвати з ними трудові договори або контракти.

Це все причини, що вказав законодавець. Ніякі інші підстава не можуть стати основою звільнення, яку ініціює роботодавець. Тому, якщо з вами розірвали договір з інших обставин або ж був порушений порядок вищезазначених причин – сміливо звертайтеся в органи Феміди і подавайте заяву від працівника про поновлення на роботі. Ваше порушене право буде проаналізовано в порядку правосуддя, що дає можливість повернути колишню посаду.

Зразок позовної заяви про поновлення на роботі

Для того, щоб захистити свої інтереси – кожен з нас має право звернутися в судову інстанцію. Даний орган вирішує питання і в трудовій сфері, зокрема – і по відношенню до поновлення на роботі. Основою відкриття відповідного справи буде подача спеціальної заявки. Вона складається з ряду документації, основою якої стає заяву.

Даний документ являє собою спеціальне виклад всіх істотних моментів справи, в якому відображається прохання про поновлення на робочому місці. Його основою буде вказівка на те, що громадянина звільнили незаконним способом. Для цього використовується опис однієї з вище перерахованих ситуацій, в яких передбачені варіанти розірвання трудового договору або контракту.

Розглянемо, яку структуру і особливості передбачено для заяви. Такий документ не має спеціального бланка для заповнення, як це часто буває при зверненні в державні органи. Він складається досить легко, але з дотриманням чіткої послідовності і з викладом конкретної інформації. Умовно заяву можна розділити на кілька частин:

• учасники;
• факти по незаконному звільненню;
• прохання про поновлення;
• документи, що додаються.

Перша частина – опис учасників процесу. В даному випадку варто написати найменування органу правосуддя, в який направляється заявка. Для цього необхідно дотримуватися таких нюанси. Важливий пункт – територіальне розташування. Далеко не кожен орган Феміди зможе прийняти заявку про повернення на роботу. Тут потрібно виходити з місця знаходження головного офісу вашого підприємства. Тобто, шукаємо суд, який обслуговує дану територію. У заяві вказується його точне найменування, а також – адреса.

Слідом за судом йде відмітка про учасників справи. Сторін буде дві – позивач і відповідач. Першим виступає безпосередньо сам громадянин, який вважає, що його незаконно звільнили. Другий – його колишній роботодавець. Варто пам’ятати про те, що якщо ви працювали не на приватного підприємця, а в організації – то вказати потрібно саме її найменування, а також, ім’я керівника, який підписав наказ про розірвання трудового договору. Відомості про суд і учасників розміщуються в правому верхньому куті.

Факти по незаконному звільненню складають найбільш об’ємну частину. Матеріал розташовується вже по всій ширині сторінки. Що тут потрібно вказати? Перш за все, йде відмітка про вашому імені і про те, з якого моменту ви почали працювати в даній організації або на підприємстві. Слідом потрібно написати, на якій підставі було видано наказ про розрив трудового контракту або договору і яким числом було оформлено ваше звільнення. Останню інформацію можна взяти безпосередньо з трудової книжки, де повинна бути проставлена відмітка про день закінчення трудових відносин і про номер документа, на підставі якого проводилася процедура.

Далі йде виклад тих фактів, в яких, на вашу думку, і міститься порушення законодавства. Тобто, якщо працівника змусили написати заяву за власною ініціативою на вихід на пенсію, то потрібно вказати про відсутність волі. У тому випадку, якщо процедура не відповідала пунктам нормативно – правових актів, які закріплюють положення про ініціативи роботодавця, пишеться про те, яка саме причина була використана. Крім того, потрібно відзначити не тільки сама підстава, а й безпосередній відступ від вказівок законодавця.

Наприклад, якщо звільнення було оформлено через невідповідність, опишіть, що не було створено атестаційну комісію, і начальник керувався своїм особистою думкою. Бажано все викладати в хронологічній послідовності з описом ваших безпосередніх дій на поведінку роботодавця. Також, вказуйте і заперечення на заяву про поновлення на роботі вашим начальником.

Прохання про поновлення буде наступним блоком, який викладається в порядку нумерації. Перший пункт – ваше безпосереднє бажання повернути своє робоче місце. Також, ви маєте повне право вимагати компенсацію втрачених днів праці. Це буде другий пункт. Крім того, якщо дії начальства попсували вам нерви і здоров’я – просите моральну шкоду.

Наступна частина документа – перелік документальних підтверджень, які подаються разом із заявою. В їх число має входити копія паспорта, а також – трудової книжки, де є відмітка про розірвання трудових відносин. Крім того, якщо у вас є дублікати наказу про звільнення або будь-яких інших документів, які доводять правоту – сміливо вставляйте їх в заявку.

В самому кінці заяву потрібно підписати. Також, обов’язково ставиться дата її подання до територіального відділення правосуддя. Як бачимо, за структурою документ не дуже складний. Дотримуючись вище зазначеним рекомендаціям ви з легкістю зможете скласти свою власну заявку.

Після того, як ви зберете все необхідне – подайте заявку в суд. На її підставі представник органу Феміди відкриє справу і призначить дату першого слухання. Але, тут варто пам’ятати про певне обмеження у тимчасових рамках. Так, нормативно – правовими актами встановлено, що термін подачі заяви про поновлення на роботі не може перевищувати місячного періоду. Тобто, ви має 30 днів для того, щоб з моменту отримання трудової книжки або наказу про розірвання трудового договору звернеться за відновленням справедливості до державних органів. Пропустивши такий термін, суд відмовить вам в розгляді справи.

В процесі розгляду і працівник, і колишній роботодавець будуть наводити факти своєї правоти. Можуть надаватися як документальні підтвердження, так і показання свідків. Крім того, якщо ви маєте заперечення стосовно тих матеріалів, які подав начальник – завжди можна подати відгук у справі, відкритій на підставі заяви про поновлення на роботі.

Позовна заява про поновлення на роботі

1. Відновити мене на роботі на підприємстві _________ на посаді ________.
2. Стягнути з _________ (найменування роботодавця повністю) в мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня поновлення на роботі.
3. Стягнути з _________ (найменування роботодавця повністю) в мою користь в рахунок компенсації моральної шкоди _______ грн.

1. Копія позовної заяви
2. Копія наказу про зарахування позивача на роботу
3. Трудовий договір
4. Копія наказу про звільнення
5. Копія трудової книжки
6. Довідка про тарифну ставку (оклад) і середній заробіток позивача
7. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу